Румунський ром немилосердно заламує ребра захриплого “Гонера”. Старий потрісканий перламутр урочисто фальшує “Рамону”. Сорок басів – на сороковини чийогось смішного кохання. Дві зупинки поганої музики. Кульгавий фінал. Невимовне полегшення з оказії завершення. Мій...

Необорима соняшна заглада — Віки, віки — одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Від синіх меж до сіверських україн Широчина нестримано росте, Мов на бандурі велетенській грає Співучим вітром припонтійський степ. Гарячий день розлив...

Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти, але нас не буде. Може, ми квітками, може, васильками станем — я і ти. Так же буде поле,...

Потухає священна ватра Що засвітив недбало Я заберу попіл завтра Для безецного балу Зникну для огня непомітно Мій шлях безвинність Руштесь стіни бездовідно Ламте стриманість.

Пролог … на ті часи диліжанси котилися спокволу, і навіть лічені кур’єрські поїзди рухалися повільніше нинішніх приміських електричок. Людина сорока років вважалася літньою, хоча офіційна зрілість наставала з двадцяти одного року. Повітряні кулі і дирижаблі неквапно пливли по...

Життя, мов імпортоване з Китаю Це не мета моїх метаморфоз Я меганамагалась - не вдалось Як зле. Вживаю зло (Чи й зловживаю?)   Невже вже не жене і це у кут похмур’я, Опіки його опІки Я меганамагалась жити, тільки недовдалось Не зараз. І не тут   Коли...

11. Спів Кажанів Той, хто ув’язнює у клітці спів, Пробуджує Небесний Гнів.   До Поліції Я вимушена написати цього листа, оскільки мене непокоїть бездіяльність місцевої Поліції в справі розслідування смерті мого сусіди в січні цього року, а також загибелі Коменданта за півтора...